Олексій Мочанов про реформу в ДАІ, яку довірили грузинський дівчині

Референдум в Голландии может

Сьогодні – про ДАІ, корупцію та реформи, адже все це мені небайдуже і близько, людей та проблеми знаю, хотів і міг допомогти, але виявився не потрібним.
Бо не грузин і не прибалт?На дух не переношу жирних нахабних і непрофесійних хабарників у формі, яких вистачає в державтоінспекції. Але ось чому, коли їх знімають на камеру борці-контролери за справедливість, правду і честь – ті, які знімають викликають ще більше відторгнення, ніж обличчя інспектора-дурня в кадрі? Може тому, що контролер поводиться ще більш по-хамськи, ніж дурний мент? Чи тому, що я впевнений – такий оператор знущається не з мента, якого однозначно треба звільняти чи садити – він не знає ні своїх прав, ні обов’язків, ні законів, ні правил, ні можливостей. І задля чого він такий на дорозі потрібен – щоб, як китайці з японцями – харчуватися за допомогою паличок? Але знущаються нащадки-спадкоємці «Комсомольського Прожектора» над Законом, який це опудало у формі представляє. Над Країною. А я сиджу і спостерігаю, як два мудака по обидві сторони камери плюють нам з вами в обличчя. Оба.

Була надія, що міністр внутрішніх справ включить на повну потужність своїх опричників – департамент внутрішньої безпеки МВС, і «Соколи» Боднара швидко наведуть порядок. Змусять хабарників боятися. І не тільки в ДАІ. А у всіх службах, також у наркотичному ВБНОН, дишлоподібне слідство, розшук, дозвільну, патрульно-постову. Але традиційно «в своїй вітчизні пророків немає», давайте розраховувати і сподіватися на іноземців, захід, закордон нам допоможуть. Все по О. Бендеру і Ільфу з Петровим.

Я не знайомий з дівчиною з Грузії, яку призначили заступником міністра внутрішніх справ (замість того, щоб відправити у віддалений доступ кілька нинішніх заступників Арсена Борисовича, особливо не забути про недоторканних) Петро Олексійович в середині грудня обіцяв нас звести, але я розумію, що країна в небезпеці і нагорі не до мене. Та я вже, після перших кроків Екі, і сам не особливо хочу.

Адже мені набагато більше 35 років, а їй, судячи із-за пропонованих реформ, подобаються молодші. Був упевнений і залишаюся в цій впевненості, що закордонні рятувальники нам не потрібні. Самі впораємося, потрібно себе поважати і в себе вірити. Більше того, коли пропонуються такі заходи, як зараз – реформи приведуть до смерті пацієнта. Хоча, як говорила Раневська, якщо пацієнт дійсно хоче жити – медицина тут безсила.

Україна – не Росія. Як казав дідусь-директор Кучма Л.Д.

Україна – не Грузія. Це зрозуміє Петро I методом спроб і помилок.

Замість того, щоб розпеченим залізом випалювати корупціонерів навколо себе, про яких усім відомо і за якими клітка тюремна плаче – нам, Країні і Людям пропонують потерпіти черговий геніальний експеримент. Я впевнений, що нічого хорошого це Україні не принесе. Аналізував і бачу покроково, що за безперспективна дурість ховається за «реформами». І в «реформаторах».

Хоча я двома руками за реформу у ДАІ, служив з Сіренко на початку 90-х, коли він ще був старлеєм і не вважаю Толю видатним державним поліцейським діячем, дивувався його призначенням. Але він давно в системі координат, де Ярема, Данила й інші персонажі, а у нас таких чомусь не чіпають, воліють роздавати кадрові стусани тим, хто не може відповісти і віддати навзаєм .

Кілька слів про реформу ДАІ

Сьогодні в Україні Державтоінспекція МВС не просто одна зі служб міліції, а єдиний робочий інструмент держави щодо запобігання загибелі людей на дорогах. У широко розрекламованій кампанії з ліквідації ДАІ та створенні патрульної служби чомусь ніхто не говорить про цей аспект. У нашій країні в середньому щороку на дорогах гине близько 5 тис. осіб і це показники останніх років. А в 2007 році наприклад число загиблих досягало 9500 чоловік !!! І тільки після жорстких у 2009 році штрафних санкцій за порушення правил дорожнього руху та зміцнення матеріально-технічної бази ДАІ ці показники стали поступово знижуватися. Всі говорять про європейську практику, але чомусь ніхто не замислюється про те, що наосліп копіювати якусь структуру маючи різні вихідні дані – шлях в нікуди. В результаті ми отримаємо рядки з Інтернаціоналу «…. зруйнуємо вщент, а потім ». А що буде потім ніхто не знає.

Напевно це теж емоції, тому кілька прикладних речей. Які ми маємо вихідні дані:

  1. Сьогодні чисельність ДАІ складає близько 12 тисяч співробітників з яких близько 6000 – дорожньо-патрульна служба, тобто ті, які безпосередньо виконують функції дорожнього нагляду. Багато це чи мало рахуйте самі – на всю Кіровоградську область таких інспекторів аж 90 (ДЕВ’ЯНОСТО НА ВСЮ ОБЛАСТЬ) на довжину автомобільних доріг тільки державного значення більше 2 тисяч км, не беручи до уваги місцеві дороги. Про яку профілактику аварійності може йти мова?
  2. А тепер замість них наберіть людей з вулиці, за три місяці чогось їх навчите, додайте функції охорони громадського порядку і що отримаєте? Крім хаосу на дорогах? До речі експерименти 2005 року і сьогоднішні тільки це підтверджують – смертність на дорогах при роботі патрульної служби зростає майже в два рази. Як пояснити людям, які втратили близьких у ДТП, що МВС створює європейську поліцію.

Посилання на досвід Грузії тут не працює, занадто різні вихідні умови. Давайте порівняємо:

Грузія і Україна – населення 4,5 млн. і 42 млн.

кількість транспортних засобів – 0,7 млн. І 12 млн.

довжина автомобільних доріг, км – близько 20 тис. і 170 тис.

кількість загиблих у ДТП на 1 млн. населення – 117 осіб в Грузії та 106 осіб в Україні

Щоб не було спекуляцій з приводу статистики ДТП, тут наведено дані за 2011 рік з офіційного сайту Європейської Економічної комісії ООН (www.unece.org.ua).

До речі, у Німеччині цей показник становить 49 загиблих у ДТП на 1 мільйон населення.

Дуже багато говорять про рівень корупції. Грузія перед приходом Саакашвілі і сьогоднішня Україна – дві великі різниці. Принаймні в Україні водії не кидають гроші в сірникових коробках, щоб проїхати мимо наряду ДАІ. Хоча негідників і у нас вистарчає. Але в основі будь-якого процесу лежить економічна база. При сучасному рівні зарплат в ДАІ, відсутності соціального пакету, бензину та коштів на обслуговування патрульних автомобілів навіть найуспішніші реформи приречені. У країні елементарно немає зайвих грошей на нову форму, зміну назви, нові патрульні машини і т.д. Чому ніхто не говорить, що реформа правоохоронної системи в Грузії була здійснена за рахунок іноземних донорів. Та й необхідні суми на кілька порядків нижче, ніж в Україні. А ви кажете – Вахмістр …

І найголовніше – в першу чергу необхідно створити нову нормативно-правову базу, починаючи від законів України і закінчуючи відомчими наказами.

Викладене вище не привід для того, щоб скласти руки і нічого не робити. Навпаки – це вихідні дані для вирішення завдання: створення нормальної поліції в Україні. Вирішувати цю задачу потрібно комплексно в трьох напрямках: нормативно-правовому, кадровому, матеріально технічному.

Почнемо з безпеки руху. В Україні більше 80% ДТП з постраждалими відбуваються на автодорогах державного значення і у великих містах (більше 100 тис. Чол.). Причини цього дуже прості – на трасах вище швидкості, а у великих містах вище щільність транспортних засобів та людей на вулично-дорожній мережі. І це всесвітня тенденція. Саме тому в Європі на трасах і в великих містах наглядом за рухом займається спеціалізована дорожня поліція. Що стосується місцевої поліції, то її функції у сфері безпеки дорожнього руху, обмежені наглядом за правилами паркування, профілактики дрібних порушень, підтриманням громадського порядку. У зв’язку з цим, місцем докладання зусисиль створюваної патрульної служби повинні бути місцеві дороги та населені пункти з населенням до 100 тис. чол. Отже, структура повинна бути такою:

– Дорожня поліція обслуговує дороги державного значення протяжністю 52 тис. км і міста з населенням понад 100 тис. чол.

– Патрульна служба працює на місцевих дорогах і в інших населених пунктах, поєднуючи функції охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху.

Найболючіше питання – кадри. Вирішувати його можна наступним чином:

  1. Посилення критеріїв відбору, в першу чергу це стосується інтелектуального рівня поліцейських. Оскільки необхідність спілкування з громадянами з досить високими майновими правами (наявність автомобіля) вимагає від співробітника не тільки спеціальних знань, а й досить високого рівня культурного розвитку. Тому потрібно приймати на роботу людей з дипломом мінімум бакалавра. А професійні якості розвивати при проведенні базової спеціалізованої підготовки за відповідними програмами.
  2. Ніяких вікових цензів для працюючих зараз співробітників міліції, головний критерій – професіоналізм і порядність. У всіх розвинених країнах повно простих патрульних, яким далеко за 35 років.
  3. Регулярне проведення перепідготовки або підвищення кваліфікації співробітників (мінімум раз на три роки, спочатку – частіше).
  4. Соціальний пакет, а саме тут повинна бути не тільки гідна зарплата, а й можливість отримання пільгового службового житла (або безвідсоткового кредиту) з одночасним введенням найжорстокішої відповідальності, аж до кримінальної, за корупцію.

Говорити про повне матеріально-технічного забезпечення (від форми і бензину до патрульних машин і засобів зв’язку) думаю, немає необхідності, це і так всі розуміють.

І найважливіше, без чого жодна реформа неможлива – законодавче забезпечення діяльності поліції. А для цього сьогодні в Україні необхідно внести зміни або повністю поміняти 10 Законів України, близько 50 постанов Кабінету Міністрів, не кажучи вже про сотню відомчих інструкцій і наказів. Не просто змінити, а привести це у відповідність з європейською практикою. А це досить довгий шлях і не завжди ці нововведення будуть сприйматися громадськістю на «ура». Простий приклад – фотофіксація порушень правил дорожнього руху. Вже давно вся Європа це успішно застосовує, а ми – ніяк, хоча відповідні законодавчі ініціативи не один рік знаходяться в парламенті. Досвід застосування «листів щастя» був у 2009 році, але наш народ швидко закидав гнівними листами Верховний суд і Генеральну прокуратуру, і завдяки юридичній казуїстиці все було скасовано. Хоча ніхто не замислився, що в цей період кількість загиблих на трасах зменшилася в два рази, так як вдалося знизити рівень швидкості за рахунок того, що водії просто боялися отримати штрафний протокол поштою.

Викладене вище – стратегічні напрямки, питання тактики вимагають глибокого аналізу і розробки. У тому ж Києві, в 4-х мільйонному місті, вивести на вулицю жовторотих патрульних і змусити їх оформляти більше 100 (СТА !!!) ДТП в день, регулювати рух щільних потоків транспорту, нести службу на постах, супроводжувати автобуси з дітьми, виїжджати на сімейні трафунки, хуліганку і так іньше – і призведе це до хаосу і бардаку.

Я впевнений. Чи не розумніше це робити в дрібних містах і сільській місцевості?

А ще моральний аспект: кожен п’ятий співробітник ДАІ не менше місяця ніс службу в зоні АТО, і тепер держава їх викине на вулицю тільки тому, що ми «реформуємося» як у Грузії?

Слів не вистачає…    Бакхакхи цхкхалші кхікхінепс.

 

Олексій Мочанов

facebook

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Олексій Мочанов про реформу в ДАІ, яку довірили грузинський дівчині