Українець платить податки і йде на війну. А що держава? Артур Оруджалієв

Чи виконується зараз угода між громадянином і державою?

Наприклад, держава дозволяє громадянину протягом будь-якого проміжку часу перебувати на своїй території. Це досить серйозний пункт угоди. Вільної землі в світі практично немає. Це сильний аргумент з боку держави. Але на прикладі нашої країни видно протиріччя навіть у цьому пункті. Так, територія, де можна перебувати, сильно скоротилася. А зобов’язання, навпаки, виросли.

Держава також дозволяє вести бізнес і заробляти гроші собі на життя. За це право громадянин повинен платити податки. Це також дуже серйозний пункт угоди. Але і тут є протиріччя – податки повинні йти на певні речі. Більшість з них можна об’єднати під словом “безпека”. Але і тут, знову ж таки, протиріччя. Людина платить податки, а з нього тепер вимагають самостійно забезпечити свою безпеку?

Не всі країни однакові. У більш розвинених і багатих країнах зобов’язання з боку держави виконуються набагато краще, ніж в бідних.

Нариклад, США. Порівняно великі податки, але люди з усього світу хочуть отримати громадянство цієї країни, а прикладів добровільної відмови від нього мало не одиниці. Ніяких чудес – просто вигідний контракт. Дорогий, але вигідний. Як зимова куртка – та, що дорожче, часто і зігріє краще, і прослужить довше.

Людина платить податки, а з неї тепер вимагають самостійно забезпечити ще й свою безпеку?

Але не завжди. Залежить від виробника. Скрізь є аферисти, тому потрібно дивитися уважно. Буває приходить нікому не відома фірма і пропонує свій товар за ціною відомих на ринку марок. Куртка може бути як доброю, так і не дуже. Ніхто кота в мішку особливо не купує. Продавати обіцянки може тільки той, у кого є авторитет. А якщо його немає – залучати потрібно іншим способом. Наприклад, більш низькою ціною, підвищуючи її в міру збільшення кількості клієнтів та розвитку бізнесу.

Так і з країнами. Багато бідних держав говорять громадянину – плати більше, все буде добре. Гарантій немає. Одні слова. Без авторитету.

Коли ситуація стає критичною, запускаються антикризові заходи. Наприклад, намагаються відвернути увагу від умов контракту і вбити в голову маркетинговими методами якусь ідею, яка б змушувала менш уважно вивчати угоду. У нашому випадку її можна назвати ура-патріотизмом. Хочеш перечитати умови або щось заперечити, відразу виникають питання – ти що, не патріот? І відразу дискусія переходить в іншу площину. З великою кількістю емоцій і меншою часткою логіки. “Громадянин, ти що, мені не довіряєш?”, – запитує НЕ гопник з району, а нібито партнер в особі держави.

Чи є в сучасному світі можливість розірвати контракт? У теорії – так. Але в реальності – його можна тільки замінити іншим. Що дуже непросто зі зрозумілих причин. В результаті країни з уже підписаними контрактами відчувають себе монополістами. А як чинять більшість монополістів? Підвищують вигоди для себе і погіршують умови для другої сторони.

 

Артур Оруджалієв

Керівник проекту AIN.ua

Оригінал на сторінці автора в Facebook

Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓

Українець платить податки і йде на війну. А що держава? Артур Оруджалієв