Дивлячись на траурна ходу в пам’ять про Бориса Нємцова у Москві, розумієш, наскільки ми різні.
Головна відмінність в тому, що росіяни це роблять, як протест в рамках закону, як би для галочки, заспокоєння своєї совісті. Немає ні прагнення, ні бажання реально змінити своє становище. Не готові люди приносити себе в жертву і страждати за Правду. Всі розуміють свою приреченість, марність, безвихідь. Після цього нахабного і показового вбивства, ще більше і міцніше люмпени при владі осідлають росіян, це сумно бачити. Не буде революції в Росії, “рамки метало-шукачів на вході заважають“